
Бур’яни небажані гості в посівах усіх сільськогосподарських культур, оскільки конкурують з ними за світло, воду, поживні речовини, а також сприяють поширенню шкідників і хвороб. Особливу увагу треба звернути на бур’яни, якщо вони ще і карантинні!
Паслін колючий (Solanum rostratum Dunal) – небезпечний бур'ян з родини Пасльонових, внесений до переліку карантинних бур'янів, обмежено поширених в Україні. Від нього найчастіше потерпають просапні та ярі зернові культури.
Бур'ян росте на всіх типах ґрунтів. Оптимальними для його розвитку є добре освітлені ділянки, наприклад, міжряддя садів і виноградників, посіви просапних культур, а також узбіччя доріг, пасовища і необроблювані землі.
Паслін колючий є злісним бур’яном, Розвиваючи потужну кореневу систему паслін колючий виснажує ґрунт забираючи у культурних рослин вологу та поживні речовини, що призводить до зниження врожайності (втрати врожаю культурних рослин досягають 40-50%, а в деяких випадках 100%). Призводить до зниження продуктивності пасовищ. Солома ярих культур, зібрана із засмічених бур’яном полів, стає непридатною ні для згодовування тваринам, ні для підстилки. Його колючки чіпляються до шкіри й вовни свійських тварин, пошкоджують слизову оболонку роту і травну систему тварин. Листки пасльону містять отруйні речовини. У посівах просапних культур паслін колючий досить небезпечний тим, що є рослиною-живителем для шкідників (колорадського жука, картопляної молі) і хвороб вірусу тютюнової мозаїки та вірусу томатів.
Батьківщиною пасльону колючого є Мексика. S. rostratum – однорічний бур'ян заввишки до 1-1,5 м, з товстим сильно розгалуженим, сірувато-пильним стеблом, вкритим довгими жовтуватими колючками (5-12 мм) і меншими твердими зірчастими волосками. Залежно від умов зростання паслін може розвинути потужну наземну масу, утворюючи до 70 гілок, діаметр куща досягає 70 см. Корінь стрижневий, розгалужений, проникає на глибину до 3 м. Листки чергові, двічі-перисто-розсічені, ліроподібні, на довгих черешках вкритих колючками і твердими волосками, завдовжки 5-10 см.
Квітки жовті, розміщені у вигляді китиці. Запилюються квіти комахами. Самозапилення відбувається рідко. Плід – одногніздна куляста напівсуха ягода, завдовжки 5-12 мм, знаходиться в чашечці вкритій колючками. При дозріванні плід розтріскується.
Насіння темно-коричневе або чорне, брунькоподібне, з боків сплюснуте. Паслін колючий розмножується лише насінням.
Рослина починає проростати при температурі 16-18°С. Масові сходи з'являються наприкінці травня, коли ґрунт добре прогріється, а через 40-50 днів після сходів рослина цвіте. Масове цвітіння починається в липні-серпні. Насіння достигає у вересні-жовтні. Плодючість однієї рослини від 200 до 8000 насінин. Свіжозібране насіння не проростає. Воно перебуває в стані біологічного спокою протягом 5-6 місяців. Зберігає схожість у ґрунті до 10 років. Насіння здатне давати сходи з глибини 1-15 см, максимальна кількість сходів з’являється з глибини 3-5 см. Після проростання наземна частина рослини росте повільно.
S. rostratum розповсюджується насінням. Після опадання на ґрунт, від материнської рослини насіння може розноситися вітром, а також на колесах транспортних засобів разом із брудом. Крім того, рослини пасльону колючого, після дозрівання легко відламуються від кореня й перекочуються вітром на значні відстані. Насіння бур’яну може бути занесене в країни та регіони, вільні від нього, з насіннєвим матеріалом, шротом, продовольчим і фуражним зерном, з насінням овочевих і квіткових культур, із сіном, соломою й іншими матеріалами.
Фітосанітарні заходи
До України забороняється ввозити насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене насінням пасльону колючого.
При ввезенні та переміщенні територією України насіння або іншої рослинної продукції суб’єкт господарювання звертається до Управління фітосанітарної безпеки для проведення огляду та інспектування об’єктів регулювання.
При самостійному виявленні пасльону колючого суб’єкти господарювання повинні повідомляти Управління фітосанітарної безпеки для вчасного підтвердження карантинного організму, розробки заходів з недопущення його подальшого розповсюдження, організації заходів з локалізації та ліквідації виявленого вогнища.