Заселення і живлення шкідників в посівах зернових культур починається вже з осені. В допосівний період, під час появи сходів та в період кущіння посіви озимих зернових масово заселяють хлібний турун, цикадки, попелиці, злакові мухи. Значної шкоди посівам завдають дротяники, які також вважаються шкідниками на зернових культурах.
Личинки пшеничної мухи пошкоджують не одне, а декілька стебел рослини, личинки гессенської — живляться соком, у результаті чого рослина відстає в рості, утворюючи більшу кількість стебел.
Шведські мухи призводять до руйнування конуса наростання стебла, що спричиняє його відмирання, личинки чорної пшеничної мухи — підгризають основу центрального листка, від чого пригнічується і відмирає центральне стебло. Найбільшої шкоди личинки злакових мух завдають посівам ранніх строків сівби, посіви оптимальних і відносно пізніх строків посіву пошкоджуються меншою мірою.
Злакові цикадки. Дорослі комахи висмоктують сік з листя, в результаті з'являється характерна плямистість (некрози). Некрози, які утворюються на місці проколів є воротами для грибних і бактеріальних інфекцій.
Цикадки, також, є переносниками вірусних і фітоплазмозних захворювань, що призводить до ослаблення та пригнічення розвитку рослин.
На полях після стерньових культур, та на знижених рельєфах відмічені заселення хлібною жужелицею (туруном).
Шкодять личинки жужелиці об’їдаючи листя. В результаті пошкоджені рослини мають «змочалений» вигляд.
Погодні умови з достатньою кількістю опадів, сприяють живленню личинок — до 100 днів. Шкодять личинки до настання заморозків. А за позитивних денних і нічних температур повітря (від 0° до 5°С), у так звані лютневі вікна, може відбуватися переміщення личинок на поверхню ґрунту та відновлення живлення.
Із багатоїдних шкідників, озимим зерновим шкодять гусениці підгризаючих совок - підгризаючи корені, личинки травневого, червневого хрущів, хлібних жуків, які також живляться підземними частинами рослин.
З настанням прохолодної погоди, особливо за високої вологості у посівах озимого ріпаку можлива поява несправжньогусениць ріпакового пильщика, довжиною 17 – 25 мм, брудно – зеленого кольору з чорною головою.
Гусениці скелетують та об’їдають листкову поверхню рослин, залишаючи лише центральну жилку, внаслідок чого молоді рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів.
Для захисту посівів від ґрунтових шкідників найефективніше — дотримання сівозміни, а також агротехнічні заходи — лущення стерні, культивація, дискування після збирання зернових культур. Також слід висівати насіння, оброблене протруювачами інсектицидної дії, які створюють захисний бар’єр навколо насіння, а потім і проростка.
На даний час в області утримується помірно тепла з короткочасними дощами погода. Такі погодні умови сприятливі як для розвитку сільськогосподарських культур так і для розвитку осінніх шкодочинних організмів. Отже, посіви потребують захисту і підходити до нього варто зважено, оцінюючи як нові погодні реалії так і новітні технології.
В осінній період у фазу розвитку озимої пшениці сходи - кущіння, озимого ріпаку – сходи – утворення розетки, при досягненні шкідниками порогу шкодочинності (3-4 личинки хлібної жужелиці на кв.м, або при ушкодженні 2% рослин; 6-10% ушкоджених рослин личинками злакових мух; 2-3 гусениці ріпакового пильщика і озимої совки на кв.м) необхідно проводити крайові або суцільні обробітки одним із рекомендованих інсектицидів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Глянець