До Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області збільшилась кількість звернень від населення щодо виявлення карантинного бур’яну – амброзії полинолистої. Фахівці при реагуванні на звернення громадян найчастіше встановлюють, що рослина на яку вказувалось в зверненні – не амброзія, а золотарник канадський. Спеціалісти управління фітосанітарної безпеки роз’яснюють в чому ж таки суттєві відмінності у цих двох рослин і в чому схожість.
Золотарник канадський Амброзія полинолиста
Золотарник канадський вирощується в нашій країні, в основному, як декоративна рослина для садів і парків. Добре росте на сонці або в напівтіні. Зацвітає в перший рік після посіву. До складу ґрунту і догляду невимогливий. Розмножуються двома способами – насінням і діленням кущів. Це трав‘янистий багаторічник родини айстрових (складноцвітих) заввишки до 2 м. Коренева система його у вигляді кореневища з корінням, які розташовані на глибині 25-30 см. Стебло у верхній частині розгалужене, густо вкрите листям, біля основи дерев’янисте, висотою 60-170 см. прямостояче, листки на коротких черешках, чергові видовженоланцетні, на верхівці загострені, з зубчастими пластинками. З верхнього боку частіше голі, знизу опушені. Довжина листа 5 - 12 см. Верхні листки більш вузькі. Колір листя і стебел від світло-зелених до темно-зелених. Золотисто-жовті невеликі квітки зібрані в дрібні кошики, що утворюють густу широку волоть пірамідальної форми. Плід — сім’янка з чубком, нагадує плід кульбаби. Цвіте в липні — вересні. Не занесений до списку карантинних рослин.
Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості. Невеликі рослини продукують 50-300 насінин, добре розвинені рослини можуть давати по 30-40 тис. насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тис. насінин.
У період цвітіння, пилок амброзії викликає у людей захворювання –поліноз або «сінну пропасницю». У людей схильних до алергічних захворювань втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з’являється нежить і сльозотеча, чхання, підвищення температури, розвивається астма.
Методи боротьби з небажаною рослинністю, поділяють на такі групи: біологічні, карантинні, агротехнічні, механічні та хімічні.
Суть карантинних заходів полягає у безперервному та якісному контролі за якістю посівного матеріалу та його засміченістю карантинними бур’янами.
До механічних заходів відносяться скошування та виривання рослин до початку цвітіння. Хоч вони і вимагають значних витрат робочої сили, але їх необхідно застосовувати в зв’язку з дуже великою ефективністю.
Досить дієвим методом боротьби називають використання агротехнічних засобів. Найпопулярнішим з них є лущення стерні і поступове знищення насіння в ґрунті.
До механічних заходів відносяться скошування та виривання рослин до початку цвітіння. Хоч вони і вимагають значних витрат робочої сили , але їх необхідно застосовувати в зв’язку з дуже великою ефективністю.
У випадку, коли використання біологічних, карантинних чи агротехнічних засобів не може забезпечити бажаний результат, доцільним є використання хімічних засобів захисту боротьби з бур’янами.
При правильному використанні названих методів уже за декілька років можна суттєво знизити популяцію небажаної рослинності.
Глянець