
Золотиста цистоутворююча картопляна нематода є обмежено поширеним карантинним організмом, який спричиняє хворобу глободероз картоплі. Особлива небезпечність хвороби полягає в тому, що жоден з агротехнічних, біологічних, агрохімічних заходів не дають результатів в короткий термін (1-3 роки). Це пов’язано з особливостями розвитку даного патогена.
Шкідник уражує картоплю, томати, пасльонові. Хворі рослини утворюють малочисельні слабкі стебла, які починають передчасно жовтіти. Хлороз починається з нижніх листків, потім розповсюджується на верхні і поступово охоплює увесь кущ. Уражені рослини мають всього 1-3 стебла, число бульб різко зменшується, вони дрібні або зовсім не утворюються. Втрати врожаю, спричинені блідою картопляною нематодою, залежать від заселення ґрунту цистами і варіюють у межах від 50 до 90%. Окремими роками спостерігається цілковита загибель урожаю. Є об'єктом зовнішнього карантину. Поріг шкодочинності знаходиться в діапазоні 1-2 яйця на грам ґрунту.
Специфічні ознаки зараження рослин відсутні. Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває "бородатого" вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. Виявити на коренях картоплі картопляну нематоду можна з середини липня. На вигляд це мікроскопічні черв'яки, завбільшки з макове зернятко, слабо видимі без збільшувального скла. Самка кулястої форми нематоди, а самець має червоподібну форму. До осені самки перетворюються в цисти (оболонки), величиною з макове зернятко золотисто-коричневого кольору, в яких при несприятливих умовах яйця і личинки можуть зберігатися дуже тривалий час. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і виходячи з цього зменшується об’єм біомаси. У новоутворених бульб падає товарна цінність, погіршується товарна якість, зменшується вміст крохмалю, білку, вітаміну С.
Основним шляхом розповсюдження золотистої картопляної нематоди є ґрунт із цистами який переноситься бульбами картоплі, коренеплодами, цибулинами, укоріненим садивним матеріалом з заражених полів. Цисти можуть механічно переноситися тарою та знаряддям, дощовими водами, вітром, тваринами та птахами.
До основних заходів профілактики відносять дотримання агротехніки, використання в сівозміні культур, які не уражуються картопляними нематодами (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні трави та інші), внесення добрив, знищення бур'янів, вирощування нематодостійких сортів картоплі.
При виявленні на картопляному полі золотистої картопляної нематоди, запроваджується карантинний режим у господарстві і забороняється її вирощування.